НЕ ДАМО ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ШАНС
Домашнє насильство є одним з найпоширеніших видів гендерно зумовленого насильства, що не знає обмежень ані за віком, статусом, кордонами чи статтю.
Незалежно від різноманітності форми чи вияву насильства, воно не є “родинною” справою. Це протиправні дії, яким немає виправдання та за які законодавством України передбачена відповідальність.
Які закони України захищають від домашнього насильства?
З 2018 року в Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» який визначає форми домашнього насильства, обов’язки різних державних органів, надавачів соціальних послуг, поліції, медиків щодо їх дії для захисту постраждалих від домашнього насильства та притягнення до відповідальності кривдників, права постраждалих, спеціальні заходи захисту та контроль за дотриманням законодавства в цій сфері.
В 2019 році систематичне домашнє насильство яке призвело до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої було визнано злочином в статті 126 Кримінального кодексу України.
З 2003 року домашнє насильство визнано адміністративним правопорушенням за яке передбачена відповідальність статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також законодавство чітко закріплює обов’язки та порядок взаємодії усіх хто надає допомогу постраждалим, а саме поліції, медиків, органів місцевої влади, соціальних служб, та інших. До прикладу Постанова Кабінету Міністрів України про Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі чітко визначає процедуру реєстрації заяви, порядок повідомлення інших суб’єктів, та інше.
Важливо зазначити, що закон захищає вас від домашнього насильства на усій території України. Ви можете повідомити про домашнє насильство в поліцію або звернутись до сервісів, які надають допомогу незалежно від вашого місця реєстрації та місця де вчинялось домашнє насильство.
Стамбульська конвенція і домашнє насильство
Також з 2022 року Стамбульська Конвенція є частиною законодавства України і є обов’язковою до виконання. Цей документ зобов’язує державні органи забезпечувати ефективну систему запобігання та протидії домашньому насильству. Те, що Україна ратифікувала цю Конвенцію свідчить про визнання на державному рівні того, що домашнє насильство є забороненим і постраждалі повинні отримувати допомогу, а кривдники повинні бути притягненні до відповідальності.
Ратифікація Стамбульської конвенції наклала додаткову відповідальність на нашу країну перед Європейським союзом та міжнародними партнерами ефективно захищати постраждалих від домашнього насильства. Це є обов’язком України для вступу до Європейського союзу. Тепер Міжнародна моніторингова група експертів (ГРЕВІО) здійснює нагляд за дотриманням Україною, як і іншими країнами, Стамбульської конвенції.
Які дії або бездіяльність визначені як домашнє насильство та
заборонені законом?
Фізичне
- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання
- незаконне позбавлення волі
- нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості
- залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
- заподіяння смерті
- інші правопорушення насильницького характеру
Сексуальне
- будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди
- або стосовно дитини незалежно від її згоди або в присутності дитини
- примушування до акту сексуального характеру з іншими
- інші правопорушення проти статевої свободи (наприклад, зґвалтування, сексуальне насильство, не пов’язане з проникненням, примус до вступу в статеві стосунки, статеві відносини з особами молодше 16 років) чи недоторканості
Економічне
- умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів, документів або можливості користуватися ними
- залишення без догляду чи піклування
- перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації
- заборона працювати
- примушування до праці
- заборона навчатися
- інші правопорушення економічного характеру
Психологічне
- словесні образи, погрози, приниження
- переслідування, залякування
- інші дії з метою обмежити ваше волевиявлення
- контроль у репродуктивній сфері (рішення щодо зачаття дитини, абортів, використання контрацептивів та інше)
*якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої/-го побоювання за свою безпеку чи безпеку інших осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю.
Кого стосується законодавство про домашнє насильство?
Незалежно від того, чи проживають особи разом, чи ні, під дію законів про насильство підпадають:
- Подружжя, теперішнє або колишнє
- Наречені
- Батьки або діти одного з подружжя або колишнього подружжя
- Особи, які спільно проживають (проживали), але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою
- Особи, які мають спільних дітей
- Батьки і діти
- Дід/баба та онуки
- Прадід/прабаба та правнуки
- Вітчим/мачуха та пасинок/падчерка
- Рідні брати і сестри
- Дядько/тітка та племінники, двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід/баба та двоюрідні онуки
- Діти наречених, осіб, які мають спільних дітей, які не є спільними або всиновленими;
- Опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
- Прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Яка юридична відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства?
Відповідно до чинного законодавства особи, які вчинили домашнє насильство, можуть нести кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність.
Адміністративна відповідальність кривдника передбачена статтею 1732 КУпАП, згідно з якою вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі – умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, карається накладенням штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) або громадськими роботами на строк від 30 до 40 годин, або адміністративним арештом на строк до десяти діб.
Кримінальна відповідальність кривдника передбачена статтею 1261 КК України, яка передбачає, що домашнє насильство – умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілій особі завданої моральної та матеріальної шкоди.
Зокрема, постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!
Основні служби та контакти допомоги:
- Національна поліція (102): Для негайного припинення насильства та фіксації правопорушення.
- Урядова гаряча лінія (15-47): Цілодобова та безоплатна консультаційна та психологічна допомога.
- «Ла Страда-Україна» (116-123 або 0 800 500 335): Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.
- Гаряча лінія для дітей та молоді (116-111 або 0 800 500 225).
- Безоплатна правнича допомога (0 800 213 103): Юридична підтримка.
Пам’ятайте про те, що кривдником можуть бути не тільки родичі за законом, але і співмешканці, наречені, колишнє подружжя незалежно від того, чи проживаєте ви разом, а також особи, що не є вашими родичами, але пов’язані з вами спільним побутом.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
