Хвилина мовчання!
Не забувай в думках ні на хвилину,
Що там, де в очі дивиться війна,
Де смерть лоскоче пазурами спину
І лізе чужоземна сарана...
Стоїть чийсь син….
стоїть чиясь дитина…
Чиясь частинка серця і душі...
Чиясь така безмежна половина
І цілий всесвіт в кожному вірші.
Не забувай….
Коли лягаєш спати,
Коли зима постукає в вікно,
Коли кругом загорне сніг лапатий
Всю землю у біленьке полотно.
Не забувай…. Молися... Тихо дякуй...
Бо там під снігом у далекім бліндажі
Тримають спокій молоді солдати
Своїм життям…. щоразу на межі...
Не забувай….. Коли захочеться роптати,
Коли нестача світла чи тепла...
Що десь в куточку плаче чиясь мати
І чиясь загорьована вдова...
Не забувай в думках ні на хвилину…
Чого вартує там тепер зима...
І яку бачать навкруги вони картину.
Геть не таку, як в тебе із вікна…
ПАМʼЯТАЄМО, ШАНУЄМО, ВКЛОНЯЄМОСЯ 🙏🏼
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
